Ескофьон-а-корн

 Ескофьон-а-корн (фр. escoffion-en-cornes)

Об'ємний жіночий головний убір першої половини XV століття. Конструктивно це два "роги" з жорсткої сіточки, закріпленої на стрічку і швидше за все з'єднані між собою шапочкою, що облягає голову, - як це видно на портреті Ізабели Португальської. Щоб додати стійкості всій конструкції волосся поділялося на проділ і вкладалося під сітку.

 

     
 Девонширський мисливський гобелен. Полювання на видр та лебедів (фрагмент).  1430 - 1440 роки.  Немецькі гральні карти, 1455 рік.

 

Зверху цих рогів можна було вдягнути:

- зкруглений валік зігнутої форми, що повторював вигини жорсткої сітки. Судячи із зображень, зверху валік мав околиш з тканини. Разом з фестонами і хвостом, що закріплювалися з боків, цей головний убір (без нижньої рогатої частини) схожий на чоловічий шаперон цього ж періоду. Зустрічалися валіки й без фестонів та хвоста - з повним збереженням решти конструкції ескофьона. Вони багато прикрашалися - вишивкою, дорогоцінними каменями та ювелірними прикрасами.

 

     
 Джакомо Жакеріо. Фрагмент фрески в палаці Мантуа, П'ємонт. Початок 15 сторіччя.  Крістина Пізанська та королева Ізабела (деталь).

 

- кувр-шеф, біле полотняне або шовкове прозоре покривало

- крузелєр, - в цей період те ж покривало, але з рядами збірок по краю

   
Лімбурги. Чудовий часослов герцога Беррійського. Травень (фрагмент). Ян ван Ейк. Портрет Маргарети ван Ейк. 1439 рік. 

 

 Ближче до середини століття розлога конструкція стала підніматися вгору - як крила метелика. В Англії такий головний убір називався split loaf, що можна перевести, наприклад, як "розколота цукрова голова". В Італії для нього була своя назва sella - "сідло", а в Німеччині hornerhaube - "рогатий очіпок".

 

Текст та підбір ілюстрацій- Наталя Скорнякова

More in this category: « Бліо