Брамка (пол. bramka) - жіночий головний убір у Речі Посполитої XVI століття, за Гутковською – частина головного убору, що прикрашала чепець зпереду. Головною особливістю брамки була вишивка перлами, часто нашитими на ткану основу суцільними рядами, та прикраса дорогоцінним камінням, оправленим в металеві касти. У разі зношування тканини брамки перлини перешивались на нову підкладку. Брамка була дуже дорогим елементом жіночого костюма, і, скорыш за все, була поширена в середовищі шляхти - русинської, польської та литвинської. Крім того, подібні головні убори існували на території Німеччини (див. Портрет жінки пензля Георга Пенча).

Георг Пенч. Портрет дами. 1-ша половина XVI століття. Музей мистецтв Маскегона, США

У скарзі княгині Ганни Путятянки щодо пограбування її замку в місті Тучині (нині село в Гощанському районі Рівненської області) зустрічаємо опис семи брамок – всі вони вишиті перлами, у двох випадках – чорними. Тканина основи також вказана - чорний оксамит (три брамки), чорний атлас (одна брамка), якась венеціанська тканина і ще в одному випадку перлини посаджені "по таблиці срібною" (це найдорожча брамка). Крім того цікавий опис додаткових елементів у деяких брамок - "з пунталми золотими", "з пунталми і с шлягом", "з пунталми на талеті". Більшість цих брамок - домашньої роботи, що також зазначено у тексті скарги. Одна - дісталася у спадок від матері. Їхня вартість, зазначена княгинею, - від десяти коп литовських грошей до сорока (джерело - Українське повсякдення ранньомодерної доби. Збірник документів. Випуск I. Волинь XVI ст. - Київ, Фенікс, 2014)

Надгробок Софії Черської. 1584 рік. Костел домініканів, Краків.

Автор - Наталя Скорнякова.