30-ті роки XVII століття для Англії – передреволюційний час. У країні править Карл I, у моді - банти, мереживні коміри та "любовний локон" у зачісці. Тим не менш, зміни в моді 1630-х років привнесли більш природні форми в пропорції фігури та народили фасон, крій якого був схожий на жакет.

Дублет спереду. ©Victoria and Albert Museum  

Одним з чоловічих костюмів цієї епохи, що збереглися до нашого часу, є комплект, що складається з дублету і бріджів, пошитих зі стьобаного атласу кольору слонової кістки та посаджених на шовкову і лляну підкладку. Дублет має стоячий комір і застібається спереду за допомогою ґудзиків. По лінії талії, що має мис спереду, кріпляться великі тасети: дві спереду, по одній з боків та дві ззаду.

Спина дублета. ©Victoria and Albert Museum

Довгі рукави мають вигнуту лінію крою і звужуються у напрямі зап'ястя. Вони мають вузькі плечові "крильця" і застібаються на вісім ґудзиків, розташованих уздовж шва. Ці гудзики мають конічну форму; вони вирізані з дерева та декоровані вручну шовковими нитками у басонній техніці. По швах і на подолі дублету пришиті відрізки з букльованих, «кудлатих» очісів шовку.

Рукава дублета. ©Victoria and Albert Museum

Талію підкреслено дванадцятьма великими бантами з візерунчастої шовкової стрічки кольору слонової кістки. Спочатку отвори для стрічок використовувалися для кріплення штанів до дублету, але після того, як розмір частин баски збільшився – стрічки стали декоративними, залишившись при цьому на колишньому місці. Вони виткані з маленьким фігурним візерунком у формі ромбів, ширина стрічок – 4 см. Декоративне піко (петельки по краю стрічки) утворене шляхом розширення ниток піткання за межі кромки. До кожного банта в пару іде обплетений гудзик конічної форми, пришитий у його центрі. Для оздоблення модного плаття у XVII столітті використовували зазвичай велику кількість стрічок - як вироблених в Англії, так і привізних - з Франції та Венеції. Розетки на взутті та підв'язки робили з величезними бантами. Стрічки також могли прикрашати коштовностями та носити як намисто. Разом з дорогоцінними каміннями, нитками перлів та вуалями стрічки використовувалися для жіночих зачісок. Через свою крихкість і схильність до зносу цілі стрічки, що відносяться до цього періоду, - велика рідкість.

Банти та гудзики на талії дублета. ©Victoria and Albert Museum 

Спинку цього атласного дублету заповнює малюнок зі стилізованого листя та квітів з ромбоподібним візерунком та завитками у формі мушель. Стьобаний візерунок виконано шовковою ниткою швом "вперед голку". По спині він розташовується на тасетах, комірі та під рукавами, у той час як передню частину дублету прикрашає просте зигзагоподібне простібування. Ансамбль доповнюють бриджі, що кріпилися до дублету за допомогою великих металевих гачків із вивороту. Спереду вони декоровані складним простьобуванням, описаним вище, ззаду - простим зигзагом, як передня частина дублету. Шви всередині простьобування і зміна напрямку стьобаного малюнку дублета змушують думати про те, що цей одяг було пошито з готового простирадла для ліжка. При цьому велику увагу приділили тому, щоб вписати деталі дублету та штанів у оригінальну композицію так, щоб це було симетрично, тим самим забезпечивши вдалу реінкарнацію цього розкішного рукоділля.

Стьобаний візерунок на дублеті. ©Victoria and Albert Museum

 

Джерело тексту: Historical Fashion in Detail: The 17th and 18th Centuries by Avril Hart, Susan North, Richard Davis

Переклад та підбір ілюстрацій: Наталя Скорнякова

­