Зібеліно (іт. zibbelino) – модний жіночий аксесуар епохи Відродження – шкірка невеликої тварини, зазвичай сімейства мустелових (соболь, куниця, тхір). Назва походить від італійського варіанта для слова "соболь".

Франческо Парміджаніно. Антея. 1531 рік

Зазвичай шкурка була з головою, часто – виконаною з дорогоцінних металів та каміння. Зіббеліно - дуже популярний дарунок нареченим, оскільки соболь або куниця асоціювалися в той час з плодовитістю. У XIX столітті зіббеліно отримав нове помилкове трактування свого призначення, - звідси його сучасна назва "блохоловка" (хоча блохи, як відомо, не живуть на мертвих тваринах).

Вільям Сегар. Портрет невідомої жінки. 1596 рік

Автор - Наталя Скорнякова