Камка «едомашка», «едамашка», рідко «адамашка» (порівн. рос. адамашка, також одамашка, дамашка; через пол. adamaszek, сер.- лат. adamascus, що є формою з арабським артиклем, з італ. damasco – “тканина із Дамаску”, де вона вперше почала виготовлятись) – сорт одноколірної камки невисокого ґатунку. Згадується серед товарів як східного, так і європейського виробництва. В торгових книгах XVII ст. зазначено, що “Адамашка линяет, узор мелок на ней, тонка”. Вельми характерна саме дуже дрібнім узором, від якого отримала поширений епітет “мелкотравчатая” (рос.).

Зразок італійського дамаску. Музей Метрополітен, Нью-Йорк

Очевидно, саме завдяки згаданим питомим характеристикам ця тканина отримала дуже велике і широке використання в костюмі українського жіноцтва (значно менш популярною адамашка була у української старшини). Портище едомашки в середньому складало 12 ліктів. Ґрунт тканини робився одноколірним або дволичним. В дорогих зразках узор ткався срібними нитками. Також різнилася за якістю і шириною. Найкращою вважалася «венецька» едомашка («Кунтуш едамашковой зеленой» (1723); «кунтуш помаранчовій адамашковій, з частими срєбрными кветами, подшитій луданом попелятим»; «Кунтуш Венецкой адамашки блакитній» (1704); «Кунтыш едамашки венецкой великой» (1725); «Едамашки зеленой з квєтами сребрними локот… по 5 коп». В середині XVIIІ ст. в українській торгівлі розрізняють едомашку «венецьку широку» і просту «вузьку».

Джерело: Славутич Є. Шовкові тканини в костюмах військової еліти і урядовців української козацької держави та їхня тогочасна місцева термінологія.