Жакети-корсажі та нижні спідниці (petticoat) носили протягом усього вісімнадцятого століття у неформальних обставинах. Терміном «undress» позначали одяг, який виглядав коротким і простим у порівнянні з повноцінною сукнею для офіційних випадків.

Протягом 1-ї половини XVIII століття спідниці існували у двох видах: стьобані або гладкі. З 1750 року гладкі спідниці стали оздоблювати оборкою по лінії подолу, та до 1775-го року стали більш популярними, ніж стьобані моделі. Газові або батистові косинки могли закривати лінію декольте жакету. По краю рукавів, які були довжиною до ліктя, кріпилися зйомні батистові оборки.

1720 - 1740 роки.

Жакет з шафраново-жовтого шовку з візерунком із зелених, білих, помаранчевих, темно-синіх та блідо-блакитних квітів та листя. Такі жакети носили разом зі стомаком. Корпус підшитий підкладкою з білої тафти. Тканина датується 1711 - 1715 роками, сам стиль жакету нагадує деякі екземпляри на картинах Ватто. Крій повторює форму жакету для верхової їзди 1730 - 1750 років, що зберігається в тому ж маєтку.

Можливо жакет було зібрано зі шматків, що залишилися від сукні, пошитої трохи пізніше, ніж був витканий матеріал. Біле газове оздоблення додали під час оновлення жакету, можливо, у 1770 – 1780-х роках. Нижні зйомні частини рукавів - швидше за все в той же час. Баска не має підкладки. Ліф і рукави підшиті підкладкою з тонкої білої шовкової тафти, розкроєної в тому ж напрямку, що й деталі з основної тканини.

Нижня частина підкладки ліфа підгорнута та підшита по шву талії, закриваючи всі необроблені зрізи. Нижній рукав пошито окремо від верхнього. Він може бути зйомним, його підкладка виконана зі щільного білого льону.

1735 – 1740 роки.

Цей жакет пошито з яскраво-червоного шовку-брокаду з візерунком з квітів зеленого, темно-зеленого, темно-синього, блакитного, світло-блакитного, бірюзового, винно-червоного та срібного кольорів. Ліф та баска посаджені на підкладку зі світло-блакитної тафти. Підкладка рукавів – з білого льону.

По обидва боки переднього розрізу пришито по три гудзики, - для шнурівки жакета над стомаком. Манжети, передня частина ліфа та баска підшиті коричневою твердою валяною тканиною, що нагадує промокальний папір. Уздовж центральних швів спинки пришиті куліски з білої бавовни, в які вставлені дві кісточки шириною 1/4 дюйма.

Клапан кишені викроєно по діагоналі, він є декоративним.

1760 – 1770 роки.

Жакет зі світло-рожевого шовку з срібним переливом, з візерунком з темно-рожевих квітів на тлі темно-синіх та темно-зелених смужок. Крій цього жакета має схожість з жакетом-карако 1775 – 1885 року. Тканина датується 1760-1770 роками. Оскільки манжети зібрано в складки, можливо, що жакет було пошито для якоїсь літньої дами, яка віддала перевагу більш простій моделі аніж «крилатим» манжетам модним у 1760-х, які зазвичай кроїли без складок на лікті. Деталі підкладки зібрані окремо від деталей ліфа, рукав і його підкладка - також, після чого вони були з'єднані по краю крихітними стібками. Манжети продубльовано невибіленою бавовною. Готова манжета пришита до рукава швом "назад голку", після чого закладена складками.

Джерело тексту: Janet Arnold. Pattern of Fashion 1. Englishwomen's dresses & their construction. 1660 - 1860.

Переклад та підбір ілюстрацій: Наталя Скорнякова