Реконструкція цієї сорочки виконана за кроєм жіночої лляної сорочки, що зберігається в музеї Вікторії та Альберта (Лондон), та датована 1560 – 1580 роками. Вона докладно описана у 4-й книзі Джанет Арнольд - саме це дозволило максимально дотримуватись історичних технологій. Якщо ви хочете побудувати викрійку цієї сорочки - радимо звернутися до цього джерела.

Пошиття корпусу: 

1. Корпус сорочки є прямокутником, складеним навпіл, тобто плечові шви відсутні. Горловина - пряма широка ззаду, трикутна спереду, є досить глибокий передній розріз. Коли розкроєна ця деталь - має сенс обшити передній розріз фігурним швом "через край" кольоровими шовковими нитками, а потім переходити до збирання клинів

2. Бічні клини складаються з двох частин, в оригінальній сорочці скроєні так, що одна зі сторін частини - це край тканини (вона ж - срединна лінія при складанні). У моєму випадку це були звичайні зрізи, тому я їх збирала швом, виконаним у два прийоми (аналог запошивного шва).

3. За допомогою того ж самого шва клини вшиваються між деталями корпуса сорочки

4. Край подола сорочки підгортається двічі і закріплюється простим підшивним швом

5. Краї пройми сорочки підвертаємо один раз на 2-3 мм та обшиваємо шовковими нитками, частими стібками через край

 

Пошиття коміру:

1. Розкроюємо з льону смуги для стійки коміра (2 деталі) та рюшу (1 деталь).

2. Обробляємо верхній та бічні зрізи рюшу коміра простим підшивним швом, двічі підгинаючи край усередину.

3. Деталі стійки коміра складаємо разом і вишиваємо їх шовковими нитками, залишаючи по всіх краях місце для підгинання зрізів усередину. На сорочці, що збереглася, вишивка дійсно двостороння - хоча це і не практично, я робила саме так.

4. Призбираємо рюш на нитку та акуратно вколюємо його шпильками між двома шарами вже вишитої стійки, підгинаючи краї стійки всередину. З'єднуємо все разом шовковими нитками швом "назад голку" - цей шов, крім функціонального сенсу, має ще й декоративний. За бажання можна ще додатково виконати потайні шви білими нитками. Передні зрізи коміра залишаємо необробленими

З'єднання коміра з горловиною:

1. У кутах шийного розрізу вшиваємо маленькі трикутні ластовиці, потім декоруємо краї шва шовковими нитками

2. Призбираємо зріз горловини за допомогою шва "вперед голку"

3. З'єднуємо горловину з коміром, вкладаючи зібраний край між двома шарами стійки коміра

4. Обшиваємо передній край стійки шовковими нитками таким саме швом, як обшивали передній розріз на горловині

5. Додатково закріплюємо нижній край - шовковими нитками швом "назад голку"

 

Пошиття рукавів та з'єднання з проймою:

1. Розкроюємо прямокутні рукави (2 дет.) та квадратні ластовиці (2 дет.) з білого льону

2. На рукавах обшиваємо вишневим шовком поздовжні зрізи та верхню частину - я підгинала для цього край усередину на кілька міліметрів та використовувала часті стібки "через край"

3. Тим же чином обробляємо всі краї ластовиць

4. З'єднуємо довгі зрізи рукава між собою за допомогою змережування шовковими нитками, залишаючи в його верхній та нижній частинах не зшиті ділянки – для вставки ластовиці та для з'єднання з манжетою.

5. З'єднуємо ластовиці з рукавами за допомогою змережування шовковими нитками

6. Зшиваємо і декоруємо манжети рукавів так само, як збирали комір

7. Призбірюємо нижній зріз рукава за допомогою стібка "вперед голку" і з'єднуємо з манжетою - так само, як з'єднували зріз горловини з коміром

8. З'єднуємо рукави з проймою за допомогою змережування шовковими нитками

У готовому вигляді сорочка має такий вигляд. Передній розріз вийшов досить глибоким, а загалом – все дуже комфортно. Зав'язки на комірі та манжетах зроблені з крученого лляного шнура та пришиті.

При такій формі призбираного рюшу вишивку коміра-стійки видно не дуже добре, можливо варто сильніше запрасувати комір догори, або брати жорсткіший льон.

 

Ця сорочка шилася до костюма англійського містянки, про який ви можете прочитати тут.

 

Підбір джерел, дизайн, пошиття - Наталя Скорнякова

Фотограф - Ірина Нікітіна

 

Рекомендуємо по темі:

 

.