У 1603-му році померла остання з Тюдорів, королева Єлізавета I. Після неї залишилося не тільки безліч портретів на яких вона зображена в чудових вбраннях, але й величезний гардероб одягу, зшитого з найдорожчих тканин та доповнених коштовними прикрасами, - більше 1900 окремих предметів!

Тим не менш, до нашого часу збереглося вкрай мало англійського одягу цієї епохи, а безпосередньо королівських речей - лише один шматок тканини, так звана Алтарна тканина з Бактона (іл. 1). Що ж трапилося з усією цією королівською пишністю? Адже маємо приклад саксонських курфюрстів, багаті строї яких експонуються в наш час в Дрездені (іл.2).

 

мал.1. Бактонська алтарна тканина, зараз зберігається в Historic Royal Places.

Почнемо з того, що сама Єлізавета розглядала свій гардероб як державний актив, і в 1600-му році, за три роки до своєї смерті, замовила детальний опис цих речей. Саме завдяки цьому документу ми знаємо що коронаційна мантія Єлізавети зберігалася всі ці роки в Королівському гардеробі (іл. 3). А крім того - там же був одяг, який належав Едуарду VI та Марії Кривавій.

 

мал.2. Одяг одного з саксонських курфюрстів, 1584 - 1590 роки

Перші хто порушив цілісність цієї колекції були безпосередні наступники Тюдорів - Стюарти. Адже вони успадкували не тільки трон, але й майно колишніх королів і королев. Дружина Якова I, Анна Датська (іл. 4), замовляла придворним кравцям перешиття одягу з гардероба Єлізавети, у великій кількості. Хоча, коли тільки відбулася її коронація, зробила дуже гучну заяву про те, що ніколи не надягне чужих речей.

 

мал.3. Портрет Єлізавети I у коронаційній мантії

Далі у нас є відомості про те, що графу Данбару, Голові Великого Гардеробу, доручили продати значну частину речей Єлізавети - просто для того щоб отримати готівку у королівську казну.

 

мал.4. Портрет Анни Данської, 1605 рік

Коли в 1619-му році королева Анна померла - її майно теж було розпродано, так що схоже що це була звичайна практика для того часу. Але в будь-якому випадку, залишалися королівські шати, які зберігалися в лондонському Тауері, а також королівські гардероби в інших резиденціях, - таких як Хемптон Корт і Річмонд. Навіть ще в 1623-му році опис королівських речей включав в себе плащі та інший верхній одяг, що належав королю Генріху VIII.

 

мал.5. Бактонська алтарна тканина, деталі вишивки

І от, всі ці речі були продані на Державному Розпродажу в 1649-му році, після страти Карла I. А ті, що якимось чином уникли цієї долі, - згоріли в лондонській Великій Пожежі 1666 року.

 

мал.6. Бактонська алтарна тканина, деталі вишивки

Повертаючись до питання - чи залишилося щось взагалі з гардероба Єлізавети I, одяг який можна ідентифікувати саме з нею? Відповідь - так, але ви здивуєтеся що це за предмет! Це вівтарний покров з містечка Бактон, що знаходиться у графстві Хертфордшир. Тільки в 2015-му році вчені почали досліджувати цей артефакт та прийшли до висновку, що його було перешито з однієї з суконь Єлізавети, або зі спідниці.

 

мал.7. Бактонська алтарна тканина, деталі вишивки

Це білий шовк в рубчик протканий срібною ниткою, яка робить його дуже високостатусною тканиною, використання якої навіть обмежували Законами про розкіш. Шовк повністю вишит - квітковими мотивами, листям і тваринами, такими як олені і навіть гусениці (іл. 6)! Дуже цікаво те, що вишивка теж дороблялася. Судячи з усього, рослинні візерунки зробили спочатку професійні вишивальшики, - ці фрагменти дуже рівномірно та гармонічно розташовані по тканині (іл. 8). А маленькі доповнення з пташками, морськими гадами, равликами, метеликами та мисливцями ймовірно вишили пізніше домашні робітники (іл. 5, 6, 7). Не менш цікаво що цей “зоопарк” на тканині по своїй стилістиці нагадує іншу сукню англійської королеви, яку можна побачити на портреті, датованому 1590-ми роками (іл. 9, 10). 

 

мал.8. Бактонська алтарна тканина, деталі вишивки

А як же така дорогоцінна річ потрапила у цю церков? У Бактоні народилася Бланш Перрі, яка спочатку доглядала Єлізавету у колисці, потім стала особистою помічницею королеви та хранителькою коштовностей її величності. Це була дуже заможна жінка, котра регулярно отримувала від королеви подарунки за свою службу, на протязі 57 років - про це відомо з “Книги подарунків”, що зберіглася до нашого часу. З цього документа, поміж іншим, ми дізнаємося що більшість одягу подарованого Бланш Перрі до того носилося самою королевою. Так що перша версія - Бактонска церква після  смерті леді Перрі отримала по заповіту сукню, котру їй подарувала Єлізавета. 

 

мал.9. Портрет Єлізавети I, 1592 рік

Але є одна проблема - саме цього пункту немає в заповіті Бланш, котрий, доречі зберігся. До того ж стиль такої вишивки датується 1590-ми роками та є дуже типовим для модного одягу еліти того часу (іл. 11). А леді Перрі померла у 1590-му - коли ця вишивка увійшла у моду Бланш була вже дуже літньою жінкою, на зображеннях завжди одягнутою у темні благочестиві сукні. Так що друга версія - церква в Бактоні отримала сукню від самої королеви після смерті Бланш, в пам’ять про неї. 

 

мал.10. Портрет Єлізавети I (деталь), 1592 рік

Як би там не було - з багатої сукні пошили вівтарний покров. І саме завдяки цьому вже в наш час ми можемо на власні очі побачити чудову тканину, до якої, можливо, доторкалася сама королева-діва!

 

мал.11. Портрет Елізабет Вернон, 1600-ті.

 

Автор - Наталя Скорнякова

Більше прочитати про гардеороб Тюдорів ви можете у книзі Eleri Lynn ‘Tudor fashion’, Yale University Press, 2017

­